Посилання на Excel таблицю, де знаходиться фінансовий звіт про використання коштів загального фонду згідно кошторисних призначень на 2025 рік по закладу дошкільної освіти №13 “Чарівний ключик”:

https://docs.google.com/spreadsheets/d/1IVSIKBE88fu3GgUwaafH1ZGbdYKAa3d9/edit?usp=sharing&ouid=117324320592861436688&rtpof=true&sd=true

ДОВІДКА

про підсумки проведення Тижня охорони праці та безпеки життєдіяльності

в дошкільному навчальному закладі (ясла-садок) спеціального типу №13 «Золотий ключик» Черкаської міської ради

      На виконання річного плану роботи закладу освіти, наказу департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради «Про організацію та проведення тижня з охорони праці та безпеки життєдіяльності» від 08.04.2025 №228 та відповідно до наказу по дошкільному навчальному закладу «Про проведення Тижня охорони праці та безпеки життєдіяльності в дошкільному навчальному закладі» від 10.04.2025 р. №30 з метою профілактики виробничого травматизму, підвищення рівня обізнаності працівників, дітей та батьків з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності, з 21.04.2025 по 25.04.2025 р  у  дошкільному навчальному закладі (ясла-садок) спеціального типу №13 «Золотий ключик»було організовано та проведено Тиждень охорони праці та безпеки життєдіяльності.

     Захід мав на меті формування у здобувачів освіти та працівників закладу відповідального ставлення до питань безпеки, ознайомлення з основними правилами охорони праці, пожежної безпеки, безпеки в побуті та на вулиці, а також сприяв підвищенню загального рівня культури безпечної поведінки.

     У рамках Тижня були реалізовані такі заходи:

1. Інформаційно-роз’яснювальна робота:
2. Оновлено куточки з охорони праці та безпеки життєдіяльності.
3. Розміщено інформаційні бюлетені, пам’ятки, листівки для працівників і  батьків.
4. Проведено виставку дитячих малюнків на тему «Охорона праці – очима дітей».
5. Розроблено та затверджено план заходів, які проводились протягом Тижня охорони праці та безпеки життєдіяльності. План заходів включав такі питання: правові та організаційні, гігієнічні навчання та виробнича санітарія, електробезпека, пожежна безпека.
6. Робота з працівниками:
7. Проведено перевірку інструктажів з охорони праці, пожежної та електробезпеки.
8. Перевірено наявність і актуальність інструкцій з охорони праці та посадових інструкцій.
9. Здійснено моніторинг стану робочих місць, освітлення, вентиляції, дотримання санітарно-гігієнічних норм.
10. Посилено контроль за технічним станом електрообладнання, ігрового та спортивного інвентарю.
11. Робота з дітьми:
12. Вихователі в групових приміщеннях підготували осередки з безпеки та життєдіяльності дітей, де у доступній формі діти могли ознайомитися з ілюстраціями, цікавими дидактичними іграми, розмальовками та книгами на дану тему.
13. Проведено тематичні заняття та бесіди за віком: «Що таке безпека», «Вогонь — друг чи ворог?», «Правила поведінки на дорозі».
14. Організовано перегляд відеоматеріалів, презентацій та мультфільмів з питань безпеки.
15. Відбулися рольові ігри, моделювання ситуацій небезпеки з подальшим обговоренням варіантів дій.
16. Профілактична робота з батьками:
17. Проведено консультації: «Безпечне середовище вдома», «Як запобігти дитячому травматизму»;
18. Надано інструктивно-методичні матеріали та поради щодо дотримання правил безпеки у побуті.

Результати:

• Працівники закладу проявили активність і відповідальність у питаннях охорони праці.
• Діти засвоїли основні поняття безпечної поведінки та навчилися розпізнавати потенційно небезпечні ситуації.
• Батьки виявили зацікавленість та готовність співпрацювати в питаннях безпеки дітей.
• Усі заплановані заходи виконано повністю, роботу визнано ефективною.

Подальші кроки щодо вдосконалення умов праці та безпеки у закладі:

1. Проведення щоквартального моніторингу стану охорони праці, дотримання санітарно-гігієнічних вимог та безпеки на робочих місцях.
2. Регулярне оновлення інструкцій з охорони праці, з урахуванням змін у законодавстві та рекомендацій контролюючих органів.
3. Підвищення рівня професійної компетентності працівників шляхом участі у тематичних семінарах, тренінгах, курсах з питань безпеки праці.
4. Організація тематичних заходів щомісячно (тематичні дні безпеки, флешмоби, майстер-класи для дітей).
5. Перевірка справності засобів пожежогасіння, оновлення схем евакуації у приміщеннях закладу.
6. Залучення батьків до спільних заходів (спільні навчання, участь у виховних годинах, консультації).
7. Посилення контролю з боку адміністрації за дотриманням вимог безпеки праці всіма працівниками та веденням відповідної документації.
8. Оновлення ватно-марлевих повʼязок для працівників закладу.

Висновок:

Проведення Тижня охорони праці стало важливим елементом у системі формування безпечного середовища, сприяло покращенню інформаційної обізнаності всіх учасників освітнього процесу, а також активізувало профілактичну та виховну роботу в закладі.

Вихователь-методист / відповідальний за охорону праці                     Яна ЧОРНОУС

1. Лист МОН “Про рекомендації працівникам закладу дошкільної освіти на період дії воєнного стану в Україні”

Додаток 1. Методичні рекомендації щодо здійснення освітньої діяльності з питань дошкільної освіти на період дії правового режиму воєнного стану

Додаток 2. Щодо здійснення заходів захисту вихованців під час освітнього процесу в умовах воєнного стану та надзвичайних ситуацій

2. План реагування на надзвичайні ситуації вихователя закладу дошкільної освіти

ШУПЛІНА Валентина Анатоліївна, помічник вихователя

САРАНЧУК Марина Олександрівна, помічник вихователя

СТАНКЕВИЧ Ніна Іванівна, помічник вихователя

ЛІСОВА Ніна Григорівна, помічник вихователя

СІЗОВА Вікторія Анатоліївна, помічник вихователя

КОЗАКЕВИЧ Алла Анатоліївна, помічник вихователя

МОСТОВА Аліна Валеріївна, помічник вихователя

ГРУПА № 1

ПІДГІРНА Анастасія Василівна, вихователь – неповна вища освіта, кваліфікаційний рівень “спеціаліст”

ГРУПА № 2

КАЛАШНИК Тетяна Костянтинівна, вихователь – повна вища освіта, кваліфікаційна категорія “спеціаліст першої категорії”

ЩЕРБИНА Юлія Андріївна, вихователь – повна вища освіта, кваліфікаційна категорія “спеціаліст другої категорії”

ГРУПА № 3

БОБОВСЬКА Ольга Миколаївна, вихователь – повна вища освіта, кваліфікаційна категорія “спеціаліст першої категорії”

СІДЕЛЬОВА Лариса Анатоліївна,вихователь-повна вища освіта.

ГРУПА № 4

РОМАНЮК Юлія Петрівна, вихователь – повна вища освіта, кваліфікаційна категорія “спеціаліст першої категорії”

БИТЬКО Дарина Іванівна,вихователь-повна вища освіта,кваліфікаційна категорія “спеціаліст”

ГРУПА № 5

ЗАЙЦЕВА Людмила Миколаївна, вихователь – повна вища освіта, кваліфікаційна категорія “спеціаліст вищої категорії”

ЄЖЕЛЬ Вікторія Дмитрівна, вихователь – повна вища освіта, кваліфікаційна категорія “спеціаліст другої категорії”

ГРУПА № 6

СЕРЕДЕНКО Галина Іванівна, вихователь – неповна вища освіта, кваліфікаційна категорія “спеціаліст другої категорії”

АНДРУЩЕНКО Ірина Григорівна, вихователь – повна вища освіта, кваліфікаційна категорія “спеціаліст вищої категорії”

ГРУПА № 7

КАТРЕНКО Ніна Борисівна, вихователь – повна вища освіта, кваліфікаційна категорія “спеціаліст вищої категорії”

КРАСНОЩОКА Вікторія Михайлівна, вихователь – неповна вища освіта, кваліфікаційна категорія “спеціаліст другої категорії”

ГРУПА № 8

ПОПОВА Олена Романівна, вихователь – повна вища освіта, кваліфікаційна категорія “спеціаліст другої категорії”

ДИШЛОВЕНКО Лілія Володимирівна, вихователь – повна вища освіта, кваліфікаційна категорія “спеціаліст другої категорії”

Завідувач

​ТОДОРЕНКО Тетяна Олександрівна – повна вища освіта, нагороджена знаком “Відмінник освіти України”

Вихователь-методист

​ЧОРНОУС Яна Анатоліївна – повна вища освіта, кваліфікаційна категорія “спеціаліст першої категорії”

Сестра медична старша

СЕМЧУШОК Наталія Григорівна – неповна вища освіта, кваліфікаційна категорія “вища”

Дошкільний навчальний заклад був заснований відповідно до рішення виконкому Черкаської міської ради депутатів трудящих від 30 грудня 1961 р. № 691 на 125 місць, і переданий на баланс Черкаського цукрорафінадного заводу.

Рішенням Черкаської міської ради народних депутатів від 27 жовтня 1978 р. № 790 було здійснено добудову дошкільного закладу на 140 місць.

            Рішенням Черкаської міської ради народних депутатів від 15 травня 1996 р. № 268 відомчий дошкільний виховний заклад № 13 було передано в систему освіти міськвиконкому. Рішенням придніпровської районної ради народних депутатів міста Черкаси від 05 червня 1996 р. № 238 дошкільний виховний заклад № 13 прийнятий на баланс відділу освіти.

             Наказом управління освіти Черкаського міськвиконкому від 10 серпня 2000 р.

№ 177 дошкільному закладу надано статус спеціалізованого дошкільного виховного закладу для дітей з порушеннями зору.

       Рішенням Черкаської міської ради від 19 липня 2007 р. № 2-913 дошкільний виховний заклад № 13 було переіменовано на дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) спеціального типу № 13 “Золотий ключик” Черкаської міської ради.

             У дошкільному навчальному закладі функціонує 8 груп для дітей з порушеннями зору. З них: 1 група – ясельний вік, 7 груп – садовий вік.

               Навчально-виховна і корекційно-розвиткова робота проводиться українською мовою.

Сезон кліщів розпочато. Піки активності щороку припадають на квітень-травень та серпень-вересень. Ці невеликі створіння можуть переносити збудників як вірусних, так і бактеріальних захворювань. Але як захиститись від укусів кліщів під час прогулянки у парку чи пікніку у лісі і що робити, якщо виявили кліща на шкірі?!

Ось кілька порад, які допоможуть уникнути укусів кліщів:

1. Подбайте про відповідний одяг. Обов’язково одягніть кепку, панамку, косинку тощо. Бажано одягати світлий однотонний одяг з довгими рукавами, який щільно прилягає до тіла, так легше буде помітити кліщів і зменшить ризик укусів.

2. Кожні 2 години прогулянки оглядайте себе і дітей, аби виявити кліщів. Особливо ретельно обстежуйте ділянки тіла, покриті волоссям.

3. Місце для привалів на природі звільняйте від сухої трави, гілок, хмизу в радіусі 20-25 м.

4. При поверненні додому, відразу змініть і ретельно огляньте одяг, виперіть та випрасуйте його. Найчастіше кліщі чіпляються до одягу людини, тому можуть присмоктуватись не лише під час перебування на природі, а й згодом, перекочувавши із одягу. Не варто залишати цей одяг біля ліжка чи спати у ньому. Витрушування одягу не рятує від кліщів.

5. Перевірте речі, які принесли з прогулянки (підстилки, сумки тощо).

6. Якщо на природу брали домашнього улюбленця – його також слід оглянути на наявність кліщів.

Під час проведення новорічних свят необхідно знати:

– сучасні синтетичні ялинки оброблені спеціальним розчином і виготовлені із пластмаси, яка не виділяє отруйних речовин при нагріванні;

– щоб перевірити безпечність штучної красуні, відщипніть шматок пластмаси, з якої вона виготовлена, і нагрійте її сірником (підпалити) – якість диму чи швидкість горіння безпомилково вкажуть на вогнестійкість та не токсичність ялинки: якщо спостерігається швидке спалахування або ж дим подразнює слизову носоглотки – ялинка токсична (!);

– скляні прикраси та електричні гірлянди розвішуйте на небезпечній для дітей висоті, оскільки бажання провести «експерт – аналіз» вмісту кольорового вогника або кульки може закінчитися електричним шоком чи ураженням;

– дотримуйтесь обережності при розкидуванні конфетті – дитина може разом із повітрям випадково в дохнути конфетті, і вони, потрапивши в дихальні шляхи, спровокують або алергію, або навіть призведуть до летального випадку;

– для прикрашення ялинки ілюзією снігу використовуйте тільки просочений вогнестійкий розчин – вату використовувати не рекомендується;

– всю піротехніку (свічки, хлопавки, бенгальські вогні, ракети, звукові жарти і фонтани вогню) купуйте виключно в спеціалізованих магазинах чи кіосках;

– обов’язково перевірте термін зберігання виробу – якщо він закінчився, краще утримайтесь від покупки;

– не підривайте петарди у приміщеннях, бо вони мають небезпечний радіус дії від 0,5 до 5 м.;

– не спостерігайте за петардами з близької відстані, бо дрібні частинки,що розлітаються, можуть пошкодити очі чи підпалити щось у квартирі;

– ні в якому разі не застосовуйте петард поряд з маленькими дітьми, оскільки це може призвести до розладу психіки дитини;

– будьте обережні при використанні бенгальських вогнів – паличку з вогнем тримайте на відстані витягнутої руки і не підносьте близько до очей, одягу чи ялинки;

– встановлюйте ялинку на стійкій основі так, щоб гілки не торкалися до стін і стелі та були на безпечній відстані від електроприладів і побутових речей;

– не встановлюйте ялинку на високій підставці – стільцях, табуретках, журнальних столиках та ін.;

– поставте стовбур ялинки у відро з мокрим піском і час від часу зволожуйте його;

– якщо ялинка засохла, викиньте її, тому що вона може спалахнути як факел;

– не запалюйте на ялинці свічки, бенгальські вогні, а також саморобні електрогірлянди;

– пам’ятайте, що особливо небезпечним на ялинці є золотаво-сріблястий дощик з алюмінієвої фольги, бо він може замкнути електрогірлянду;

– не забувайте: діти можуть перебувати біля ялинки з увімкненою гірляндою тільки у присутності дорослих, вимикайте її, коли виходите з кімнати;

– закріплюйте свічки на твердій поверхні, не покритій скатертиною чи серветкою;

– завжди тримайте неподалік від ялинки декілька паперових пакетів із піском, ємність з водою, стареньку ковдру, електричний ліхтарик;

– обробіть ялинку спеціальним вогнестійким розчином з метою запобігання виникнення пожежі.

Дії при загоранні ялинки:

– при загоранні електрогірлянди негайно вийміть із розетки вилку електроприладу (вона повинна бути в доступному місці) чи вимкніть автоматичні запобіжники (викрутіть пробки) в електросиловій;

– зателефонуйте у пожежну охорону – телефон 101;

– зваліть ялинку на підлогу, щоб полум’я не піднімалось угору (можуть зайнятися шпалери та штори);

– накиньте на неї ковдру, закидайте вогонь піском чи залийте водою (якщо нежива ялинка);

– не забудьте, що синтетична ялинка горить швидше, при цьому матеріал, з якого вона виготовлена, плавиться і розтікається, виділяючи отруйні речовини (оксид вуглецю, синильну кислоту і фосген);

– ні в якому разі не гасіть водою полімери, які горять, бо можливе розкидання іскор і розплавленої маси;

– не торкаючись до палаючої синтетичної ялинки голими руками, накиньте на неї цупке покривало і засипте вогнем;

– до прибуття пожежників постарайтеся за допомогою піску та води ліквідувати осередок пожежі або хоча б не допустити розповсюдження вогню, накинувши на речі, які зайнялися від пожежі, цупку мокру тканину чи ковдру;

– не відчиняйте вікна і двері, як і в інших випадках пожежі у приміщенні, квартирі, оскільки протяг більше розідме полум’я;

– якщо загасити пожежу неможливо, то щільно зачиніть двері в приміщення (кімнату), де виникла пожежа, і поливайте їх ззовні водою;

– повідомте працівників (людей присутніх на святі у квартирі),  дітей про виникнення пожежі та, якщо це необхідно, виведіть їх з закладу або квартири.

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом по дошкільному навчальному

закладу )ясла-садок) спеціального типу

№ 13 «Золотий ключик»

від 16.01.2018 р. № 08

Завідувач ___________ Тодоренко Т.О.

Заходи

безпеки поводження  на водоймищах в зимовий період

Взимку вода вабить дітлахів та дорослих не менше, ніж літом, адже без катання на ковзанах, прогулянок по замерзлих водоймищах або риболовлі канікули просто неможливі. А для покоління XXI століття це взагалі екстрим!

Який, на жаль, нерідко закінчується трагічно.

​

Отже:

• перш ніж ступати на лід, дізнайтеся про товщину льодового покриву на водоймі: у різних місцях річок та озер товщина льодового покриву може бути різною, у гирлах річок та приток міцність льоду послаблена течією;
• міцність льоду можна частково визначити візуально (при температурі повітря нижче 0)

 за кольором:

• лід блакитного кольору – найміцніший;
• білого – міцність у два рази менша;
• сірий – свідчення про присутність води у товщі льоду;

 за товщею:

• лід синюватого або зеленуватого відтінку, товщиною не менше 5-7 см. – витримає лише одну людину;
• для групи людей (масові переправи пішки) – товщиною не менше 15 см. (дистанція у колоні по 4 чоловіка 5 м.);
• для влаштування ковзанки – не менше 10-12 см.;
• при масовому катанні на ковзанах – 25 см.;
• для переправи вантажного автомобіля (колісного) вагою 15т. – 35-43 см. (дистанція у колоні не менше 35 м.);
• для гусеничного трактора і тягача вагою 20т. – 40-60см. (дистанція у колоні не менше 30 м.);
• лід неміцний біля стоку води (наприклад, із підприємства або фабрики);  
• тонкий або крихкий лід поблизу кущів, очерету, під кучугурами снігу, у місцях, де водорості повмерзали у лід;
•  тонкий лід там, де б’ють ключі, де швидка течія або струмок впадає в річку.

Тому:

• ні в якому разі не перевіряйте міцність льоду ударом ноги, а тільки за допомогою пешні;
• негайно припиніть рух якщо лід недостатньо міцний і почав тріщати, при цьому повертайтеся лише своїми слідами, не біжіть, а відходьте повільно, роблячи перші кроки не відриваючи ступні ніг від поверхні льоду;
• якщо ви на лижах і треба прокладати лижню, кріплення лиж відстебніть, зніміть з рук петлі лижних палиць і тримайте палиці в руках;
• якщо є рюкзак, то повісьте його лише на одне плече, а краще волочіть на мотузці на 2-3 метри позаду;
• якщо ви йдете гру­пою, відстань між лижниками (та й пішоходами) не скорочуйте менше ніж на 5 м. (відстань повинна бути не менше 5-6 м.);
• під час руху лижник, який іде першим, ударами палиць перевіряє міцність льоду та контролює його стан;
• виміряти точну товщину можна, лише знявши спочатку верхній (каламутний) проша­рок від снігового, зовсім уже неміцного льоду;
• якщо лід почав тріщати, не біжіть, а відходьте повільно, не відриваючи ступні ніг від льоду.

                                                               Правила безпеки на зимовій рибній ловлі

• не пробивайте поруч багато лунок;
• не збирайтеся великими групами на одному місці;
• не пробивайте лунки на переправах;
• не ловіть рибу поблизу вимоїн та занадто далеко від берега;
• завжди майте під рукою міцну мотузку 12-15 метрів;
• тримайте поруч з лункою дошку або велику гілку;

                                                                               Дії при потраплянні у воду

Якщо ви провалилися на льоду річки або озера, то:

• широко розкиньте руки по краях льодового пролому та утримуйтеся від занурення з головою;
• намагайтеся, не обламуючи краю пролому, без різких рухів вибиратися на лід, наповзаючи грудьми і по черзі витягаючи на поверхню ноги;
• вибравшись із льодового пролому, відкотіться, а потім повзіть у той бік, звідки ви прийшли і де міцність льоду, таким чином, перевірена;
• будьте обережні до самого бере­га, а там не зупиняйтеся, доки не опинитеся у теплі.

Якщо на ваших очах на льоду провалилася людина, то:

• негайно сповістіть їй, що йдете на допомогу;
• візьміть лижі, дошку, фанеру (це збільшить площу опори) і повзіть на них, широко розкидаючи при цьому руки і не підповзаючи до самого краю ополонки;
• ремені, шарфи, дошки, жердини, санки або лижі допоможуть врятувати людину – кидати їх потрібно з відстані 3-4 метрів;
• якщо ви не один, тоді, узявши один одного за ноги, лягайте на лід ланцюжком і ру­хайтеся до пролому, а подавши постраждалому підручний засіб порятунку, витягайте його на лід і повзіть з небезпечної зони;
• не допустіть переохолодження потерпілого: негайно укрийте його від вітру і якнайшвидше допровадьте в тепле місце, розітріть, переодягніть в сухий одяг і напоїть чаєм.

                                                                     Дії при переохолодженні (гіпотермії)

​

Ознаки гіпотермії:

1) при легкій гіпотермії:

– з’являється неконтрольоване тремтіння;

– спостерігається втрата координації рухів;

– притупляється свідомість;

– виникають позиви сечовипускання.

2) при важкій гіпотермії:

– бліде, одутле обличчя;

– апатія, сонливість;

– погана координація рухів;

– млява, невиразна мова;

– ірраціональна поведінка (постраждалий може нагадувати п’яного);

– припинення неконтрольованого тремтіння;

– уповільнений, нерегулярні пульс, серцебиття і дихання.

                                                                                  Перша допомога

Дії до прибуття лікаря:

• постраждалого перенесіть у тепле місце (при цьому пересувайте його дуже обережно і намагайтеся підтримувати у горизонтальному положенні);
• покладіть його так, щоб ноги були вище, ніж голова;
• зніміть з нього вологий одяг, замініть сухим і починайте зігрівання;
• закутайте постраждалого в сухі ковдри або додатковий одяг (ще краще – покласти його в попередньо нагрітий спальний мішок);
• накрийте чим-небудь його голову;
• якщо постраждалий у повній свідомості, дайте йому тепле питво;
• якщо ви у приміщенні, спробуйте зробити йому теплу, кімнатної температури (але не гарячу) ванну;
• зігрівання потрібно проводити поступово: здійснюю­чи масаж тіла, температуру води доводять до 36°С.;
• якщо ванна недосяжна, прикладіть теплі (але не гарячі) грілки до шиї, під пахви і до паху постраждалого;
• якщо тепла вода недосяжна, використайте тепло свого тіла;
• після того, як шкіра постраждалого стане рожевою, проведіть штучне дихання і масаж серця;
• після появи самостійного дихання, постраждалого тепло закутують, дають гарячий чай, молоко;
• при відмороженні кінцівок постраждалому надають відповідну допомогу і доставляють до найближчого лікувального закладу, не допускаючи повторного переохолодження.

Це потрібно запам’ятати:

​

• НЕ залишайте постраждалого без уваги і піклування ні на хвилинку;
• НЕ намагайтеся відігріти постраждалого одномоментно (необхідне поступове зігрівання);
• НЕ розтирайте шкіру або кінцівки постраждалого;
• НЕ занурюйте у гарячу воду (можна тільки у теплу);
• НЕ дозволяйте постраждалому рухатися (примусьте його лежати нерухомо);
• НЕ допускайте, щоб тепло від печі або калорифера надходило безпосередньо на шкіру постраждалого;
• НЕ використовуйте гарячі грілки;
• НЕ давайте гарячу їжу або питво (можна тільки тепле);
• НЕ давайте їжу або питво взагалі, якщо він без свідомості або у напівсвідомому стані;
• НЕ давайте постраждалому ніяких алкогольних напоїв.