Тодоренко Тетяна – Сторінка 22 – ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ (СПЕЦІАЛЬНИЙ ДИТЯЧИЙ САДОК) №13 "ЧАРІВНИЙ КЛЮЧИК"

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом по дошкільному навчальному

закладу )ясла-садок) спеціального типу

№ 13 «Золотий ключик»

від 16.01.2018 р. № 08

Завідувач ___________ Тодоренко Т.О.

Заходи

безпеки поводження на водоймищах в зимовий період

Взимку вода вабить дітлахів та дорослих не менше, ніж літом, адже без катання на ковзанах, прогулянок по замерзлих водоймищах або риболовлі канікули просто неможливі. А для покоління XXI століття це взагалі екстрим!

Який, на жаль, нерідко закінчується трагічно.

Отже:

перш ніж ступати на лід, дізнайтеся про товщину льодового покриву на водоймі: у різних місцях річок та озер товщина льодового покриву може бути різною, у гирлах річок та приток міцність льоду послаблена течією;
міцність льоду можна частково визначити візуально (при температурі повітря нижче 0)

за кольором:

лід блакитного кольору – найміцніший;
білого – міцність у два рази менша;
сірий – свідчення про присутність води у товщі льоду;

за товщею:

лід синюватого або зеленуватого відтінку, товщиною не менше 5-7 см. – витримає лише одну людину;
для групи людей (масові переправи пішки) – товщиною не менше 15 см. (дистанція у колоні по 4 чоловіка 5 м.);
для влаштування ковзанки – не менше 10-12 см.;
при масовому катанні на ковзанах – 25 см.;
для переправи вантажного автомобіля (колісного) вагою 15т. – 35-43 см. (дистанція у колоні не менше 35 м.);
для гусеничного трактора і тягача вагою 20т. – 40-60см. (дистанція у колоні не менше 30 м.);
лід неміцний біля стоку води (наприклад, із підприємства або фабрики);
тонкий або крихкий лід поблизу кущів, очерету, під кучугурами снігу, у місцях, де водорості повмерзали у лід;
тонкий лід там, де б’ють ключі, де швидка течія або струмок впадає в річку.

Тому:

ні в якому разі не перевіряйте міцність льоду ударом ноги, а тільки за допомогою пешні;
негайно припиніть рух якщо лід недостатньо міцний і почав тріщати, при цьому повертайтеся лише своїми слідами, не біжіть, а відходьте повільно, роблячи перші кроки не відриваючи ступні ніг від поверхні льоду;
якщо ви на лижах і треба прокладати лижню, кріплення лиж відстебніть, зніміть з рук петлі лижних палиць і тримайте палиці в руках;
якщо є рюкзак, то повісьте його лише на одне плече, а краще волочіть на мотузці на 2-3 метри позаду;
якщо ви йдете групою, відстань між лижниками (та й пішоходами) не скорочуйте менше ніж на 5 м. (відстань повинна бути не менше 5-6 м.);
під час руху лижник, який іде першим, ударами палиць перевіряє міцність льоду та контролює його стан;
виміряти точну товщину можна, лише знявши спочатку верхній (каламутний) прошарок від снігового, зовсім уже неміцного льоду;
якщо лід почав тріщати, не біжіть, а відходьте повільно, не відриваючи ступні ніг від льоду.

Правила безпеки на зимовій рибній ловлі

не пробивайте поруч багато лунок;
не збирайтеся великими групами на одному місці;
не пробивайте лунки на переправах;
не ловіть рибу поблизу вимоїн та занадто далеко від берега;
завжди майте під рукою міцну мотузку 12-15 метрів;
тримайте поруч з лункою дошку або велику гілку;

Дії при потраплянні у воду

Якщо ви провалилися на льоду річки або озера, то:

широко розкиньте руки по краях льодового пролому та утримуйтеся від занурення з головою;
намагайтеся, не обламуючи краю пролому, без різких рухів вибиратися на лід, наповзаючи грудьми і по черзі витягаючи на поверхню ноги;
вибравшись із льодового пролому, відкотіться, а потім повзіть у той бік, звідки ви прийшли і де міцність льоду, таким чином, перевірена;
будьте обережні до самого берега, а там не зупиняйтеся, доки не опинитеся у теплі.

Якщо на ваших очах на льоду провалилася людина, то:

негайно сповістіть їй, що йдете на допомогу;
візьміть лижі, дошку, фанеру (це збільшить площу опори) і повзіть на них, широко розкидаючи при цьому руки і не підповзаючи до самого краю ополонки;
ремені, шарфи, дошки, жердини, санки або лижі допоможуть врятувати людину – кидати їх потрібно з відстані 3-4 метрів;
якщо ви не один, тоді, узявши один одного за ноги, лягайте на лід ланцюжком і рухайтеся до пролому, а подавши постраждалому підручний засіб порятунку, витягайте його на лід і повзіть з небезпечної зони;
не допустіть переохолодження потерпілого: негайно укрийте його від вітру і якнайшвидше допровадьте в тепле місце, розітріть, переодягніть в сухий одяг і напоїть чаєм.

Дії при переохолодженні (гіпотермії)

Ознаки гіпотермії:

1) при легкій гіпотермії:

– з’являється неконтрольоване тремтіння;

– спостерігається втрата координації рухів;

– притупляється свідомість;

– виникають позиви сечовипускання.

2) при важкій гіпотермії:

– бліде, одутле обличчя;

– апатія, сонливість;

– погана координація рухів;

– млява, невиразна мова;

– ірраціональна поведінка (постраждалий може нагадувати п’яного);

– припинення неконтрольованого тремтіння;

– уповільнений, нерегулярні пульс, серцебиття і дихання.

Перша допомога

Дії до прибуття лікаря:

постраждалого перенесіть у тепле місце (при цьому пересувайте його дуже обережно і намагайтеся підтримувати у горизонтальному положенні);
покладіть його так, щоб ноги були вище, ніж голова;
зніміть з нього вологий одяг, замініть сухим і починайте зігрівання;
закутайте постраждалого в сухі ковдри або додатковий одяг (ще краще – покласти його в попередньо нагрітий спальний мішок);
накрийте чим-небудь його голову;
якщо постраждалий у повній свідомості, дайте йому тепле питво;
якщо ви у приміщенні, спробуйте зробити йому теплу, кімнатної температури (але не гарячу) ванну;
зігрівання потрібно проводити поступово: здійснюючи масаж тіла, температуру води доводять до 36°С.;
якщо ванна недосяжна, прикладіть теплі (але не гарячі) грілки до шиї, під пахви і до паху постраждалого;
якщо тепла вода недосяжна, використайте тепло свого тіла;
після того, як шкіра постраждалого стане рожевою, проведіть штучне дихання і масаж серця;
після появи самостійного дихання, постраждалого тепло закутують, дають гарячий чай, молоко;
при відмороженні кінцівок постраждалому надають відповідну допомогу і доставляють до найближчого лікувального закладу, не допускаючи повторного переохолодження.

Це потрібно запам’ятати:

НЕ залишайте постраждалого без уваги і піклування ні на хвилинку;
НЕ намагайтеся відігріти постраждалого одномоментно (необхідне поступове зігрівання);
НЕ розтирайте шкіру або кінцівки постраждалого;
НЕ занурюйте у гарячу воду (можна тільки у теплу);
НЕ дозволяйте постраждалому рухатися (примусьте його лежати нерухомо);
НЕ допускайте, щоб тепло від печі або калорифера надходило безпосередньо на шкіру постраждалого;
НЕ використовуйте гарячі грілки;
НЕ давайте гарячу їжу або питво (можна тільки тепле);
НЕ давайте їжу або питво взагалі, якщо він без свідомості або у напівсвідомому стані;
НЕ давайте постраждалому ніяких алкогольних напоїв.