Для дитини м’яч – предмет захоплення з перших років життя. Ігри і вправи з м’ячем розвивають орієнтування в просторі (що особливо важливо для дітей з порушеннями зору), регулюють силу і точність кидка, розвивають окомір, швидкість, точність. Розвивають м’язову силу, посилюють роботу легенів, серця, покращують обмін речовин. Рух пальців і кисті рук має особливе значення для розвитку функції мозку.

Ми працюємо з дітьми починаючи з 3-го року життя. У кожній групі і у фізкультурній залі є резинові м’ячі різного діаметру, пластикові кульки, надувні кульки, масажні м’ячики. У фізкультурній залі є м’ячі– фітболи по кількості дітей. У роботі з дітьми ми намагаємося використовувати  м’ячі у повному обсязі під час ранкової гімнастики, під час фізкультурних занять (в загальнорозвиткових вправах і основних видах рухів), у режимних моментах, у самостійній діяльності, в індивідуальній  роботі з дітьми в рухливих іграх. Наші діти з радістю котять м’ячі, бігають за ними, кидають їх.

Пропонуємо вам декілька прикладів рухливих ігор з м’ячем які найбільше люблять діти: 

​«М’яч у ворітця»

 Для кожної пари ставлять ворітця і діти прокочують м’яч один одному.

​«Перекинь м’яч»

Діти перекидають м’яч через шнур, потім пропонують пробігти під шнуром за м’ячем і піймати його.

​«Чарівний м’ячик»

Дорослий і дитина (інші члени родини) сідають на підлозі в коло і кидають/перекочують м’ячик один одному, називають кольори, які присутні в їхньому одязі (вимовляють по черзі назви тварин, предмети побуту, меблі, імена тощо).

​«Великий м’яч»

Для гри знадобиться м’яч великого розміру, який можна штовхати. Всі гравці стають обличчям у коло і беруться за руки. Ведучий стає в центр кола і намагається викотити м’яч з кола ногами. Гравці не дають йому це зробити. Якщо хтось з гравців пропустив м’яч, він стає ведучим.

«У вибивного»

Двоє ведучих стають з двох сторін майданчика. Всі інші гравці розміщуються в центрі. Завдання ведучих: перекидаючи м’яч один одному, влучити ним у гравців. Ті, в свою чергу, повинні намагатися ухилитися.

 «Картопля»

 Всі гравці стають у коло і перекидають один одному м’яч, відбиваючи його. Якщо хтось з гравців м’яч не відбив,він сідає навпочіпки в центр кола (так званий «котел»). Гра триває.
Будь-який гравець може виручити тих, хто перебуває в «котлі». Для цього він, відбиваючи  м’яч, намагається влучити ним, по сидячих в центрі кола. Той, у кого влучили м’ячем, знову приймає участь у грі.

«М’яч – квач»

 Діти стають у коло. В центрі ведучий з м’ячем у руках. Діти під музику ходять по колу, тримаючись за руки, вправо, потім вліво. Коли музика  раптом замовкне, діти швидко розбігаються по майданчику, а ведучий квач кидає в дітей м’ячем. Кого поцілить, той стає в середину кола і виконує роль квача.
Примітка. Кидати м’яч можна лише під ноги, тікати врізнобіч. Гру можна проводити, поставивши в центр кола двох-трьох дітей з м’ячами.

«Мисливець і звірі»

Серед гравців обирають одного «мисливець», решта дітей — «звірі», які тихенько домовляються, яких звірів вони зображатимуть (зайців, ведмедів, білочок та ін.). «Звірі» і «мисливець» стають на відстані 2–3 м. «Мисливець» тримає у руках невеликий гумовий м’яч.
«Звірі» промовляють:
Що за звірі? Відгадай!
Здогадаєшся – стріляй!  І зображають тих тварин, про які заздалегідь домовилися. Якщо «мисливець» не може відгадати, тоді обирають іншого. Коли «мисливець» здогадується, кого зображують, тоді відповідає. Якщо це йому вдалося, тоді «мисливець» «стріляє» у них (кидає м’яч). Завдання дітей, ухилитися від м’яча. Якщо «мисливець» ні в кого не влучив тоді обирають іншого. Якщо влучив, то він отримує право на наступні спроби, поки він не промахнеться. Кращим вважається «мисливець», який влучив у більшу кількість «звірів».

 Рухова активність дітей дошкільного віку є природною біологічною потребою, ступінь

задоволення якої багато в чому визначає подальший структурний і функціональний

розвиток дитячого організму.

         Важливим засобом забезпечення рухової активності дітей в дошкільному навчальному закладі є заняття з фізичної культури та ранкова гімнастика.

         Фізичне виховання у нашому спеціалізованому дошкільному навчальному закладі для дітей

з порушеннями зору здійснюють інструктор з фізкультури,  вихователі груп та вчителі-дефектологи.

     Фізичне виховання дітей з порушеннями зору в умовах нашого закладу  виконує такі завдання:

–   охорона життя та здоров’я дітей;

–   загартування та зміцнення здоров’я дітей;  

– розвиток збережених аналізаторів та їх активне включення в  навчально-виховний процес;

 –  формування життєво-важливих рухових умінь і навичок;

–  корекція вторинних дефектів розвитку (постави, стопи, дрібних    м’язів рук);

–   розвиток рухових якостей.

         Оскільки провідним видом діяльності дітей дошкільного віку є гра,  заняття з фізичного виховання в нашому дошкільному навчальному закладу проводяться з використанням рухливих ігор, на заняттях використовується спортивний інвентар (м’ячі, обручі, дуги, палиці, прапорці, скакалки та ін.) та спортивне обладнання (гімнастичні лави, колода, спортивна драбина тощо).

         На заняттях діти виконують:

–  загально-розвивальні вправи (біг, стрибки) з поступовим збільшенням навантаження;

– вправи корегуючого спрямування (для профілактики порушення постави та плоскостопості);

–  вправи для формування певних фізичних якостей та навиків, для впливу на різні м’язові групи з поступовим розподілом навантажень;

–    рухливі ігри.

       У теплу пору року заняття з фізкультури проводяться на свіжому повітрі – на спортивному майданчику, а в холодну пору року – в спортивному залі.

 Ранкова гімнастика сприяє покращенню обміну речовин, посиленню кровообігу, розвитку м’язів, розгальмуванню нервової системи після нічного сну та викликає позитивні емоції.

          Головна вимога до ранкової гімнастики – проведення її на свіжому повітрі в літній період та у добре провітрених приміщеннях взимку. Головна вимога до одягу дітей – він не повинен заважати рухам і спричинювати перегрівання або переохолодження організму.

        Під час ранкової гімнастики найкраще використовувати легкі і знайомі вправи. Ранкову гімнастику проводять як з предметами (м’ячі, стрічки, гімнастичні палиці, кубики тощо), так і без предметів. Виконання загальнорозвивальних вправ із предметами викликає у дітей інтерес до занять, значною мірою впливає на засвоєння рухів, розвиток сенсорики, рухових здібностей. Усі вправи з предметами потребують роботи пальців рук.

Це активізує діяльність аналізаторних систем, впливає на розвиток мовлення, на інтелектуальний розвиток у цілому. Активні дії з предметами під час виконання вправ сприяють пізнанню кольору, ваги, форми, якості матеріалів тощо.

При виконанні вправ, під час ранкової гімнастики потрібно пам’ятати, що дітям із складною патологією зору протипоказані вправи на прискорення, стійка на голові, нахили.

Тривалість ранкової гімнастики – не більше 10 хвилин.

ПОРАДИ БАТЬКАМ:

–   щоденно виконуйте разом  з дитиною ранкову  гімнастику;

–   до змісту ранкової гімнастики   включайте вправи для тренування моторного апарату ока,  дихальні     вправи у комплексі із вправами на розслаблення м’язів ока та самомасаж біологічно активних зон;

–   разом з дитиною здійснюйте пішохідні прогулянки та туристичні   походи;

–   залучайте дитину до виконання основних рухів: ходьба, біг, стрибки;

–   грайте з дитиною в рухливі та спортивні ігри.

 Гра в шашки –  це не тільки цікаво але й повчально, це одна з форм розвитку математичних здібностей дітей старшого віку. Це заняття слугує людям  не лише для розваги, а й для розвитку їхніх розумових здібностей. Шашки вимагають від гравця вміння мислити, винахідливості та кмітливості, сприяють  розвитку  пам’яті та уваги, підвищують інтерес до навчання.

       Завдання дорослого:

1.Навчити дітей грати в шашки, дотримуючись правил гри;

2.Формувати вміння планувати власні дії, будувати тактику та стратегію своїх дій;

3.Тренувати в умінні взаємодіяти з партнером по грі, контролювати ситуацію, спокійно реагувати на свої невдачі й позитивно ставитися до успіхів суперника.

      Діти  старших груп нашого дошкільного закладу  з цікавістю вчать правила гри  та грають в шашки, адже  вони постійно беруть участь у шашкових турнірах.

Сезон кліщів розпочато. Піки активності щороку припадають на квітень-травень та серпень-вересень. Ці невеликі створіння можуть переносити збудників як вірусних, так і бактеріальних захворювань. Але як захиститись від укусів кліщів під час прогулянки у парку чи пікніку у лісі і що робити, якщо виявили кліща на шкірі?!

Ось кілька порад, які допоможуть уникнути укусів кліщів:

1. Подбайте про відповідний одяг. Обов’язково одягніть кепку, панамку, косинку тощо. Бажано одягати світлий однотонний одяг з довгими рукавами, який щільно прилягає до тіла, так легше буде помітити кліщів і зменшить ризик укусів.

2. Кожні 2 години прогулянки оглядайте себе і дітей, аби виявити кліщів. Особливо ретельно обстежуйте ділянки тіла, покриті волоссям.

3. Місце для привалів на природі звільняйте від сухої трави, гілок, хмизу в радіусі 20-25 м.

4. При поверненні додому, відразу змініть і ретельно огляньте одяг, виперіть та випрасуйте його. Найчастіше кліщі чіпляються до одягу людини, тому можуть присмоктуватись не лише під час перебування на природі, а й згодом, перекочувавши із одягу. Не варто залишати цей одяг біля ліжка чи спати у ньому. Витрушування одягу не рятує від кліщів.

5. Перевірте речі, які принесли з прогулянки (підстилки, сумки тощо).

6. Якщо на природу брали домашнього улюбленця – його також слід оглянути на наявність кліщів.

Колегіальним постійно діючим органом управління дошкільним навчальним закладом є педагогічна рада закладу. Порядок її створення, склад та повноваження визначені Законом України “Про дошкільну освіту” (п.42 Положення про дошкільний навчальний заклад).

Педагогічні ради у 2022-2023 н.р.

​

Листопад

​

Тема: Шляхи організації освітньо-виховного процесу, спрямованого на всебічний розвиток дитини

​

План:

• про виконання рішень попередньої педради (інформація);
• про навчання сучасних вихованців – дітей, покоління Альфа (дискусія педагогів за круглим столом);
• про аналіз  організації і проведення освітньо-ігрової діяльності вихователями  з дітьми  молодшого  віку (за результатами тематичного вивчення);
• про новітні напрямки у корекційно -розвитковій роботі з дітьми, які мають порушення зору (інформація вчителів-дефектологів);

​

​

Березень

​

Тема: Вчимося пишатися Батьківщиною

​

План:

• про виконання рішень попередньої педагогічної ради (інформація);
• про  патріотичне виховання в дошкільному навчальному закладі (доповідь вихователя-методиста);
• про організацію роботи з патріотичного виховання «Любов до Батьківщини. З чого починати?» (доповіді з досвіду вихователів);
• про «Вивчення стану навчально-виховної роботи з патріотичного виховання дітей старшого віку» (за результатами тематичного вивчення);
• брейн-ринг «Хай в серці кожної людини живе любов до України».

​

Травень

​

Тема: Підсумки роботи дошкільного навчального закладу за 2022-2023 навчальний рік

​

План:

• про виконання рішень попередньої педради (інформація);
• про виконання завдань на 2022-2023 н. р., рівень життєвої компетентності дитини, участь педагогів у методичній роботі закладу (звітність педагогів);
• про забезпечення практичної спрямованості освітньо-виховного процесу щодо безпеки життєдіяльності дошкільників, які мають порушення зору ( доповідь завідувача, вихователя-методиста);
• про  обговорення завдань та затвердження плану роботи ДНЗ на літній  оздоровчий період (ознайомлення та обговорення);
• про підсумки ЦЗ, завдання ЦЗ на 2023-2024 навчальний рік (інформація).

​

Серпень

​

Тема: Пріоритетні  напрями освітньої роботи у 2023-2024 н. р.

​

План:​

• про виконання рішень попередньої педради. Підведення підсумків літньої оздоровчої кампанії (інформація);
•  про ключові завдання розвитку доступності якісної освіти у 2023-2024 н. р. (Лист МОН ) (виступ вихователя-методиста, обговорення );
• про обговорення і схвалення річного плану роботи на 2023-20224 н. р. (обговорення);
•  про особливості планування та затвердження освітніх програм, методичних  
•  посібників для освітньо-виховної роботи (інформація вихователя-методиста);
• про сприятливе корекційно – розвиткове середовище,  як шлях до самореалізації  дитини (аналіз готовності груп до навчального року);
• про ознайомлення з перспективним планом атестації та проходження курсової перепідготовки  (інформація).

Під час проведення новорічних свят необхідно знати:

– сучасні синтетичні ялинки оброблені спеціальним розчином і виготовлені із пластмаси, яка не виділяє отруйних речовин при нагріванні;

– щоб перевірити безпечність штучної красуні, відщипніть шматок пластмаси, з якої вона виготовлена, і нагрійте її сірником (підпалити) – якість диму чи швидкість горіння безпомилково вкажуть на вогнестійкість та не токсичність ялинки: якщо спостерігається швидке спалахування або ж дим подразнює слизову носоглотки – ялинка токсична (!);

– скляні прикраси та електричні гірлянди розвішуйте на небезпечній для дітей висоті, оскільки бажання провести «експерт – аналіз» вмісту кольорового вогника або кульки може закінчитися електричним шоком чи ураженням;

– дотримуйтесь обережності при розкидуванні конфетті – дитина може разом із повітрям випадково в дохнути конфетті, і вони, потрапивши в дихальні шляхи, спровокують або алергію, або навіть призведуть до летального випадку;

– для прикрашення ялинки ілюзією снігу використовуйте тільки просочений вогнестійкий розчин – вату використовувати не рекомендується;

– всю піротехніку (свічки, хлопавки, бенгальські вогні, ракети, звукові жарти і фонтани вогню) купуйте виключно в спеціалізованих магазинах чи кіосках;

– обов’язково перевірте термін зберігання виробу – якщо він закінчився, краще утримайтесь від покупки;

– не підривайте петарди у приміщеннях, бо вони мають небезпечний радіус дії від 0,5 до 5 м.;

– не спостерігайте за петардами з близької відстані, бо дрібні частинки,що розлітаються, можуть пошкодити очі чи підпалити щось у квартирі;

– ні в якому разі не застосовуйте петард поряд з маленькими дітьми, оскільки це може призвести до розладу психіки дитини;

– будьте обережні при використанні бенгальських вогнів – паличку з вогнем тримайте на відстані витягнутої руки і не підносьте близько до очей, одягу чи ялинки;

– встановлюйте ялинку на стійкій основі так, щоб гілки не торкалися до стін і стелі та були на безпечній відстані від електроприладів і побутових речей;

– не встановлюйте ялинку на високій підставці – стільцях, табуретках, журнальних столиках та ін.;

– поставте стовбур ялинки у відро з мокрим піском і час від часу зволожуйте його;

– якщо ялинка засохла, викиньте її, тому що вона може спалахнути як факел;

– не запалюйте на ялинці свічки, бенгальські вогні, а також саморобні електрогірлянди;

– пам’ятайте, що особливо небезпечним на ялинці є золотаво-сріблястий дощик з алюмінієвої фольги, бо він може замкнути електрогірлянду;

– не забувайте: діти можуть перебувати біля ялинки з увімкненою гірляндою тільки у присутності дорослих, вимикайте її, коли виходите з кімнати;

– закріплюйте свічки на твердій поверхні, не покритій скатертиною чи серветкою;

– завжди тримайте неподалік від ялинки декілька паперових пакетів із піском, ємність з водою, стареньку ковдру, електричний ліхтарик;

– обробіть ялинку спеціальним вогнестійким розчином з метою запобігання виникнення пожежі.

Дії при загоранні ялинки:

– при загоранні електрогірлянди негайно вийміть із розетки вилку електроприладу (вона повинна бути в доступному місці) чи вимкніть автоматичні запобіжники (викрутіть пробки) в електросиловій;

– зателефонуйте у пожежну охорону – телефон 101;

– зваліть ялинку на підлогу, щоб полум’я не піднімалось угору (можуть зайнятися шпалери та штори);

– накиньте на неї ковдру, закидайте вогонь піском чи залийте водою (якщо нежива ялинка);

– не забудьте, що синтетична ялинка горить швидше, при цьому матеріал, з якого вона виготовлена, плавиться і розтікається, виділяючи отруйні речовини (оксид вуглецю, синильну кислоту і фосген);

– ні в якому разі не гасіть водою полімери, які горять, бо можливе розкидання іскор і розплавленої маси;

– не торкаючись до палаючої синтетичної ялинки голими руками, накиньте на неї цупке покривало і засипте вогнем;

– до прибуття пожежників постарайтеся за допомогою піску та води ліквідувати осередок пожежі або хоча б не допустити розповсюдження вогню, накинувши на речі, які зайнялися від пожежі, цупку мокру тканину чи ковдру;

– не відчиняйте вікна і двері, як і в інших випадках пожежі у приміщенні, квартирі, оскільки протяг більше розідме полум’я;

– якщо загасити пожежу неможливо, то щільно зачиніть двері в приміщення (кімнату), де виникла пожежа, і поливайте їх ззовні водою;

– повідомте працівників (людей присутніх на святі у квартирі),  дітей про виникнення пожежі та, якщо це необхідно, виведіть їх з закладу або квартири.