Рухливі ігри з м’ячем – запорука повоцінного фізичного розвитку дитини
Для дитини м’яч – предмет захоплення з перших років життя. Ігри і вправи з м’ячем розвивають орієнтування в просторі (що особливо важливо для дітей з порушеннями зору), регулюють силу і точність кидка, розвивають окомір, швидкість, точність. Розвивають м’язову силу, посилюють роботу легенів, серця, покращують обмін речовин. Рух пальців і кисті рук має особливе значення для розвитку функції мозку.
Ми працюємо з дітьми починаючи з 3-го року життя. У кожній групі і у фізкультурній залі є резинові м’ячі різного діаметру, пластикові кульки, надувні кульки, масажні м’ячики. У фізкультурній залі є м’ячі– фітболи по кількості дітей. У роботі з дітьми ми намагаємося використовувати м’ячі у повному обсязі під час ранкової гімнастики, під час фізкультурних занять (в загальнорозвиткових вправах і основних видах рухів), у режимних моментах, у самостійній діяльності, в індивідуальній роботі з дітьми в рухливих іграх. Наші діти з радістю котять м’ячі, бігають за ними, кидають їх.
Пропонуємо вам декілька прикладів рухливих ігор з м’ячем які найбільше люблять діти:
«М’яч у ворітця»
Для кожної пари ставлять ворітця і діти прокочують м’яч один одному.
«Перекинь м’яч»
Діти перекидають м’яч через шнур, потім пропонують пробігти під шнуром за м’ячем і піймати його.
«Чарівний м’ячик»
Дорослий і дитина (інші члени родини) сідають на підлозі в коло і кидають/перекочують м’ячик один одному, називають кольори, які присутні в їхньому одязі (вимовляють по черзі назви тварин, предмети побуту, меблі, імена тощо).
«Великий м’яч»
Для гри знадобиться м’яч великого розміру, який можна штовхати. Всі гравці стають обличчям у коло і беруться за руки. Ведучий стає в центр кола і намагається викотити м’яч з кола ногами. Гравці не дають йому це зробити. Якщо хтось з гравців пропустив м’яч, він стає ведучим.
«У вибивного»
Двоє ведучих стають з двох сторін майданчика. Всі інші гравці розміщуються в центрі. Завдання ведучих: перекидаючи м’яч один одному, влучити ним у гравців. Ті, в свою чергу, повинні намагатися ухилитися.
«Картопля»
Всі гравці стають у коло і перекидають один одному м’яч, відбиваючи його. Якщо хтось з гравців м’яч не відбив,він сідає навпочіпки в центр кола (так званий «котел»). Гра триває.
Будь-який гравець може виручити тих, хто перебуває в «котлі». Для цього він, відбиваючи м’яч, намагається влучити ним, по сидячих в центрі кола. Той, у кого влучили м’ячем, знову приймає участь у грі.
«М’яч – квач»
Діти стають у коло. В центрі ведучий з м’ячем у руках. Діти під музику ходять по колу, тримаючись за руки, вправо, потім вліво. Коли музика раптом замовкне, діти швидко розбігаються по майданчику, а ведучий квач кидає в дітей м’ячем. Кого поцілить, той стає в середину кола і виконує роль квача.
Примітка. Кидати м’яч можна лише під ноги, тікати врізнобіч. Гру можна проводити, поставивши в центр кола двох-трьох дітей з м’ячами.
«Мисливець і звірі»
Серед гравців обирають одного «мисливець», решта дітей — «звірі», які тихенько домовляються, яких звірів вони зображатимуть (зайців, ведмедів, білочок та ін.). «Звірі» і «мисливець» стають на відстані 2–3 м. «Мисливець» тримає у руках невеликий гумовий м’яч.
«Звірі» промовляють:
Що за звірі? Відгадай!
Здогадаєшся – стріляй! І зображають тих тварин, про які заздалегідь домовилися. Якщо «мисливець» не може відгадати, тоді обирають іншого. Коли «мисливець» здогадується, кого зображують, тоді відповідає. Якщо це йому вдалося, тоді «мисливець» «стріляє» у них (кидає м’яч). Завдання дітей, ухилитися від м’яча. Якщо «мисливець» ні в кого не влучив тоді обирають іншого. Якщо влучив, то він отримує право на наступні спроби, поки він не промахнеться. Кращим вважається «мисливець», який влучив у більшу кількість «звірів».
